- впокоїти
- —————————————————————————————впоко́їтидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
впокоїти
Смотреть что такое "впокоїти" в других словарях:
впокоєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
впокоїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
упокоєний — (впоко/єний), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до упокоїти (впоко/їти) … Український тлумачний словник
упокоєність — (впоко/єність), ності, ж. Стан за знач. упокоєний (впоко/єний) … Український тлумачний словник
упокоєння — (впоко/єння), я, с. Дія за знач. упоко/їти(ся) (впоко/їти(ся)) … Український тлумачний словник
упокоєно — (впоко/єно). Присл. до упокоєний (впоко/єний) … Український тлумачний словник
упокорений — (впоко/рений), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до упокорити. || упоко/рено (впоко/рено), безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Який виражає упокорення … Український тлумачний словник
упокореність — (впоко/реність), ності, ж. Стан за знач. упоко/рений (впоко/рений) … Український тлумачний словник
упокорювати — (впоко/рювати), юю, юєш, упокоря/ти (впокоря/ти), я/ю, я/єш, недок., упоко/рити (впоко/рити), рю, риш, док., перех. 1) Робити кого , що небудь покірним, слухняним, впливаючи погрозою, умовлянням, ласкою і т. ін. 2) Силою примушувати коритися;… … Український тлумачний словник
упокорюватися — (впоко/рюватися), ююся, юєшся, упокоря/тися (впокоря/тися), я/юся, я/єшся, недок., упоко/ритися (впоко/ритися), рюся, ришся, док. 1) Ставати покірним, слухняним, коритися чиїйсь волі. 2) тільки недок. Пас. до упокорювати … Український тлумачний словник
